Гуманітарна допомога від польських побратимів.
Продуктивний та насичений суботній день видався для представників братнього польського народу Гміни Нароль, які виконували свою волонтерську місію у Глибоцькій громаді.
Варто зауважити, що одразу, після початку повномасштабної війни, зберігаючи добросусідські відносини, бургомістр Гміни Нароль Grzegorz Dominik запевнив Глибоцького селищного голову у допомозі та підтримці й уже неодноразово виявив її у чисельних гуманітарних допомогах, переданому автомобілі для українських захисників.
Ось і цього осіннього дня пан Grzegorz разом із своїми колегами, депутатами ради, приїхали на Глибоччину не з пустими руками. Не дбаючи за власний комфорт, долаючи кордони і сотні кілометрів, попрямували в охоплену війною країну та привезли повність заповнений провізією мікроавтобус. Речі першої необхідності, продукти харчування, каримати, генератор прибули до нашої громади для воїнів і внутрішньо-переміщених осіб.
Під час передачі частини волонтерської допомоги та спонтанної екскурсії місцем компактного проживання, яке влаштувала Глибоцька громада для внутрішньо переміщених осіб у колишньому дитячому відділенні Глибоцької багатопрофільної лікарні, вони уважно слухали людей, яким довелося втікати від війни, цікавилися їхнім побутом та потребами.
Після молитви у Глибоцькому Костелі голова громади Григорій Ванзуряк показав гостям, як харківські релоковані підприємства "Vektor" та ,,Кам'яна справа" розгорнулися у нашому селищі. Знайомство виявилось дуже цікавим та насиченим, адже молоді та креативні підприємці змогли показати поетапність своєї роботи, верстати з числового програмного керування, розповісти про заплановані проєкти.
Під час переїзду з одного об'єкту на інший не вщухала дружня розмова. Польські колеги пригадували, як іще в довоєнні часи приїздили до Глибоччини, раділи змінам у селищі, розпитували про знайомих та місця, які вони відвідували, про те, як допомагають біженцям, які державні програми для українців діють у Польщі, як українські дітки пристосовуються у місцевих садочках та школах.
Не оминули вони, звичайно ж, і один з волонтерських осередків, в якому постійно кипить робота – Глибоцький Центр туризму та краєзнавства. Маскувальні сітки, кікімори, пошиття та виготовлення з нуля різноманітної військової амуніції, формування аптечок, пошук і замовлення тих чи інших затребуваних речей для наших військових, заготівля смаколиків, "вітамінок" пакування та подальша логістика для доставки посилок не лише на фронт, але й в інші міста, громади, які потребують допомоги та багато чого іншого. За кілька хвилин важко було розповісти те чим живе цей волонтерський "хаб". Однак, директору центру Анатолію Дудці не лише вдалося про це розповісти, але й наочно показати.
З новими враженнями наші гості відвідали Українську Греко-Католицьку Церкву, де постійно небайдужі люди збираються задля допомоги ближньому. Саме там, у парафіяльному будиночку, дорослі та діти спільно виготовляють такі потрібні на фронті "окопні свічки". Отець Юрій також провів екскурсію Церквою, показав стародавнє Євангеліє та ікони.
Наостанок, селищний голова Григорій Ванзуряк вручив нашим побратимам почесні грамоти та "дерев'яні марки" виготовлені на станках релокованого у Глибоцьку громаду підприємства "Vektor" і запросив відвідати недільну службу божу у місцевому римо-католицькому Костелі та освячення автомобіля, який попрямує на фронт, священником УПЦ київського патріархату.
Хочеться щиросердно подякувати усій польській нації, в обличчі наших гостей-побратимів - за підтримку, допомогу, людяність і щирість. І направду - це дійсно не пусті слова… Оскільки польський народ з початком війни найбільше прихистив біженців з України. Їхня держава продовжує допомагати українцям. Щоденні новини, зі слів польських побратимів, які для нас стали страшним фактом, для них є постійним нагадуванням, за що саме стоять українці і чому нам потрібна допомога. Адже весь український народ став щитом перед усім цивілізованим, демократичним світом, стримуючи рашистського агресора з його оскаженілою армією вбивць.
