Паспорт громади
Глибоцька селищна громада — об'єднана територіальна громада Чернівецької області з адміністративним центром у селищі Глибока Чернівецького району. Об’єднану територіальну громаду створено у листопаді 2015 року (25.10.2015 р.).
До об'єднаної територіальної громади увійшли такі населені пункти:
- селище міського типу Глибока з населенням 9441 осіб,
- село Михайлівка з населенням 760 осіб,
- село Червона Діброва з населенням 673 осіб,
- село Черепківці з населенням 2117 осіб,
- село Новий Вовчинець з населенням 335 осіб.
Загальна кількість населення Глибоцької об’єднаної територіальної громади станом на 01.01.2019 року складала 13326 осіб.
На сьогоднішній день Глибоцька територіальна громада налічує в своєму складі 9 населених пунктів з адміністративним центром в смт Глибока:
- Глибока;
- Димка;
- Михайлівка;
- Червона Діброва;
- Опришени;
- Слобідка;
- Черепківці;
- Новий Вовчинець;
- Стерче.
Глибока - селище у Чернівецькому районі, Чернівецької області, центр Глибоцької селищної територіальної громади, .
Розташована в південно-західній частині області, за 30 км від Чернівців. Через селище проходять залізниця Чернівці - Бухарест та вітки на Сторожинець і Красноїльськ. Залізнична станція - Глибока-Буковинська. Пролягають також і важливі шосейні шляхи Чернівці - Порубне, Вижниця - Порубне та Глибока - Герца.
Населений пункт заснований в 1438 році, в 1919- 1940 рр. - Адинката, селище міського типу з 1956 року. Назва населеного пункту походить від місця його розташування: поселення дійсно знаходиться у глибокій долині.
Димка – сусіднє село до смт Глибока, Глибоцької територіальної громади, Чернівецького району, Чернівецької області.
Перша згадка - 1446 рік. Наприкінці ХУ ст. назва села змінилась на Трестіана, що означає: село біля річки, по берегах якої росте багато очерету. Пізніше село згадується як село Димка (перші мешканці жили біля річки , де часто були тумани. ) В 1889—1891 роках в селі в маєтку материних батьків жила Ольга Кобилянська. Один з основних творів Кобилянської стала повість «Земля», створена на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася восени 1894 році в селі Димка.
Михайлівка - село Глибоцької громади, Чернівецького району, Чернівецької області.
Найдавніша згадка про село – 1508 рік. Перші поселення були в так званому урочищі Городище. На межі сіл Михайлівка та Червона Діброва є пам’ятка « Словянське городище» В одній із легенд говориться ,що на Турецькому горбі стояла сигнальна вежа. Коли загрожувала небезпека, на ній запалювали вогонь і мигалки , звідси і назва села « Мигучени» або Михайлівка.
Михайлівка - розташована на річці Котівці, за 6 км від районного центру та від залізничної станції Глибока-Буковинська.
Червона Діброва - село Глибоцької громади, Чернівецького району, Чернівецької області, розташоване на берегах невеликої річки Дерелуй.
Село Червона Діброва розташоване на горбистій місцевості, за територією воно досить велике і має багато вільних земель які вкриті лісами, а також пасовищами де ростуть різноманітні квіти, що робить село надзвичайно красивим та привабливим для туристів які часто його відвідують. Також слід відзначити знамениту не тільки по Україні а й за кордоном «Червонодібровську Січ». Засновниками якої є Валерій Чоботарь та Валерій Одайський. На теренах якої проводяться спортивно-оздоровчі дитячі табори. Також село славиться такими визначними місцями як, «Слов'янське городище» де було слов'янське поселення 9-10 століттня. На місці якого знімалися епізоди до кінофільму Ольги Кобилянської «Земля». А також чотирьохсот літній дуб біля якого знімався кінофільм «Айвенго» Ця місцевість вперше згадується у 1497 року у зв'язку із битвою поляків під керівництвом короля Яна-Ольбрахта з військами молдавського господаря Штефана ІІІ Великого, під час якої поляки зазнали величезної поразки. За легендою після перемоги Штефан Великий наказав запрягти в плуги двадцять тисяч полонених поляків і на залитій кров'ю території спахати землю і посадити дубовий ліс, який і отримав назву Червона Діброва.
Черепківці - село Глибоцької громади, Чернівецького району, Чернівецької області. В селі працює залізнична станція Вадул - Сірет, яка знаходиться в семи км від кордону з Румунією.
Історія виникнення села сягає в сиву давнину. За легендою, назва села Черепківка походить від слова «черепки», які й зараз виорюються плугами на місці сучасного розташування села. Ці уламки посуду (черепки) сягають періоду Трипільської культури (III тис. до н. є.) та культури карпатських курганів (ІІ-У ст. н. е.).
Проте, існують ще кілька легенд щодо виникнення назви села. В одній з них, зокрема, говориться, що в земляних надрах села колись було багато каміння, яке залягало плоскими шарами. Населення розколювало його. Плитки каміння нагадували своєю формою черепицю. Каміння використовували для потреб населення, а частково продавали. Місцевість, де видобували «черепицю» стали називати Черепківцями.
Новий Вовчинець – село Глибоцької громади, Чернівецького району Чернівецької області.
Перша письмова згадка – ХVІІ століття. Від самих горбів до долини правого берега річки Серет місцевість була покрита гущівниками. Туда мало хто заходив і там завелись вовки. Ті гущівники пастухи називали Вовчинцем звідки і назва села.
Стерче – село Глибоцької громади, Чернівецького району Чернівецької області, засноване у 40-х роках ХІХ ст. із більш давнього слов’янського поселення Берлінці, що з’явилось в ХІІІ-ХІУ ст на лівому березі річки Сірет. Річка часто розливалася і люди поселилися далі від неї на 3-4 км, володарем цих земель був пан Стерчук, звідси і назва села - Стерче.
Опришени – село Глибоцької територіальної громади, Чернівецького району Чернівецької області.
Більшість жителів села — румуни що становитть 96,36 %. Село Опришени має багату та неповторну історію. Найдавніші поселення людей налічують 10—35 тисяч років.
Знайшли у селі і залишки п’ятьох давніх культур: трипільської, бронзового та залізного часу, культури карпатських курганів та середньовіччя. Знайдено могильник культури карпатських курганів.
Слобідка - село Глибоцької територіальної громади, Чернівецького району Чернівецької області.
Слобідка – гарне, мальовниче село. Його історія нараховує майже 300 років. Перша письмова згадка про село датується 1747 роком. Офіційна версія походження назви села означає – «слобода, свобідні землі», тобто територія, на якій селяни не відбували панщину. Це було можливо тільки в тому разі, коли кріпак відпрацьовував на панщині 30 років, а кріпачка – 25. Тоді пан давав їм коня, корову, наділяв землю і відпускав на свободу. Ці люди більше на панщину не ходили, тобто ставали вільними. Землі, на яких вони поселялися, й називали «свобідні». Звідси і пішла назва «Слобідка».