Глибоцька громада

Чернівецька область, Чернівецький район

До дня народження нашого Героя, полеглого воїна - Тараса Миколайовича Коврика

Дата: 29.07.2023 14:36
Кількість переглядів: 642

Він залишив у сльозах своїх найдорожчих людей: маму Олену, синочка Василька, дружину Софію, сестру Тетяну з чоловіком Віталієм, своїх племінничок Яну і Марію. Але це не було його бажанням.

Він хотів щасливо жити у вільній країні, де червоні грона калини та золоті поля пшениці черпають свою силу в рідної землі під безкрайнім синім небом.

Йому мало б виповнитись сьогодні 35. Натомість через війну, яку розв`язала росія мужній захисник Тарас Коврик у свої 34 роки став у військовий стрій та повернувся до власної домівки на щиті.

Матір Тарасика і його родина, якого вони так само пестливо називають у своїх розмовах і спогадах досі не можуть змиритися із горем, що увірвалося в їхній дім.

Пані Олена постійно пише вірші присвячені не лише своєму любому сину, але і його побратимам, що стали небесними захисниками України.

До дня народження нашого Героя Тараса Миколайовича Коврика (29.07.1988 р.-18.02.2023р.) його мама написала такі зворушливі рядки:

«Сьогодні моєму синочку Тарасику було б 35. Цей день для нас був би веселим та щасливим. Було б багато привітань та радості. Але так доля розпорядилася, що йому назавжди буде 34. Війна забрала його від нас. Від мене люблячого сина, від  Танюши брата єдиного, від Софійки коханого чоловіка а від маленького Василька дорого татка 😭😭💔💔

Цей вірш я написала в пам'ять про нього. Це моя горе, моя біль з якою я буду жити до кінця своїх днів.

Тебе нема сьогодні з нами

Нема сьогодні сміху й привітань,

Тебе вже сину не побачу я ніколи

Ти відійшов у вічність там де Рай.

Той день я буду пам'ятати

Я буду пам'ятати той дзвінок

Коли до мене твої хлопці подзвонили

І я почула "Він помер".

Його знайшли...

Тоді здригнулись гори, полонини

Від крику дикого мого

А я кричала Боже де ти?

Не хоч забрати душу ти мою

В замін верни ти мого сина

Щоб він стояв в живім строю.

Та криком ти не випросиш нічого

Сльозами ти не виплачеш ніяк

Лише молитва піднята до Бога

Для тебе прозвучить у  небесах

Ти Янгол наш який пішов на небо

В замін лишивши Василька свого.

Ми будем тебе вічно пам'ятати

Допоки будем жити на землі.

 

Та свічка пам'яті не згасне

Твій образ буде з нами навіки

Ти наш Герой і будеш вічно жити

Допоки б'ються наші ще серця

А я хочу тобі синок сказати

Ти будеш вічно жити в пам'яті моїй

І прийде час відкриються й мої ворота

І ми зустрінемось з тобою на небесах.

Любимо, памʼятаємо, не забудемо наш Янгол . Рідні, друзі, куми, всі хто тебе знав."


Коврик Тарас Миколайович 29.07.1988р. - 18.02.2023р. Загинув  у с.ІВАНІВСЬКЕ під Бахмутом. В 2014 році рік був  в АТО. У квітні 2022 року був як офіцер поліції з колегами направлений на зачистку в міста Ірпінь і Бучу.

За свої військові досягнення та цілеспрямованість відзначений граматою. 

З серпня 2022 проходив службу у військовій частині А 4436,  57 батальйону в м.КИЄВІ. В лютому їхній 57 батальйон прибув до Бахмуту де загинув Тарас Миколайович.

Похований у селищі Глибока, Чернівецької області.


 Вічна слава і пам`ять вірному сину України - Коврику Тарасу.






« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь