У Глибоцькій громаді відзначили День пам’яті загиблих захисників
Дата: 29.08.2023 14:37
Кількість переглядів: 81
Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році.
Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили попередньо погодженим "зеленим коридором". Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
На Глибоччині родини захисників, керівництво громади і Глибоцького РТЦК та СП, священнослужителі, мешканці сіл громади і селища Глибока прийшли на місцеві кладовища, де поховані полеглі Герої російсько-української війни. Вони вшанували хвилиною мовчання пам`ять наших воїнів світла, низько вклонилися їм, запалили лампадки і помолилися за упокій душ оборонців.
На селищній «Алеї слави» поминальну панахиду за невинно вбитими відслужили всечесні отці римо-католицького Костелу Матері Божої Скорботної - Павло та Храму Св. Рівноапостольної Княгині Ольги ПЦУ – Роман.
Вони освятили могили наших Героїв, які стояли на захисті рідної землі, її волі і свободи перед переважаючим військом рашистів до останнього подиху.
До сліз зворушили усіх присутніх поетичні рядки матері Тараса Коврика – Олени, присвячені синові, учаснику АТО і ООС та добровольцеві, який пішов захищати Батьківщину, як і тисячі його побратимів та земляків, що спочивають поруч з ним.
З дозволу пані Олени, ми публікуємо вірш, що передає глибокий біль кожної матері і батька, дружини, сестри і брата, доньки і сина, рідної людини, для котрих почорнів білий світ після непоправної втрати.
Ми, як завше, були на могилі,
Розмовляючи з сином про все...
Хтось пройде попри лавку щохвилі,
Свою душу повз нас пронесе.
Хтось зупиниться, стане молитись,
Ще й присяде і погомонить.
Хтось, не маючи часу спинитись:
"Слава Йссу!" і бігом пробіжить.
А хтось прийде навмисне до сина,
Постоїть, помовчить і піде.
Але спершу, змахнувши сльозину,
Йому квітів букет покладе.
Хтось свічки принесе і запалить,
І помолиться тихо собі.
А хтось навіть лампадку поставить,
Усміхнувшись нам в нашій журбі.
Олена Коврик
Поминальна панахида та вшанування пам`яті полеглих захисників у селищі Глибока
Вшанування пам`яті полеглих захисників у с. Червона Діброваа
Вшанування пам`яті полеглих захисників у с. Черепківці та с. Новий Вовчинець
Вшанування пам`яті полеглих захисників у с. Опришени
Вшанування пам`яті полеглих захисників у с. Стерче
