Заходи реалізації закону про рівні права чоловіків та жінок
Сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення, жінки України беруть на себе дедалі більше відповідальності — за свої родини, громади, розвиток бізнесу та процеси управління. Водночас, якщо звернутися до статистики участі жінок у політиці, це одна з тих сфер, де Україна все ще відстає: у Верховній Раді жінки становлять лише 21,2% депутатського корпусу, що ставить Україну на 119-те місце у світовому рейтингу парламентів за рівнем представництва жінок». Україна має великий потенціал — є жінки, готові вести за собою, і в цьому сьогодні є нагальна потреба.
В контексті міжнародної кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства», яка була присвячена цифровому насильству, варто зазначити, що українки, зокрема жінки-політикині, часто стикаються з проявами насильства в соцмережах. Тому більша кількість жінок у політиці, перспективи та підтримка для них — вектор, який обрали партнери щодо лідерок України.
На сьогодні у багатьох громадах — 30–40% депутаток, зокрема, в Глибоцькій селищній раді - 11 жінок-депутаток з 26 депутатів, у Верховній Раді — понад 20% жінок. Проте жінок досі немає в Генштабі, на мирних перемовинах, а також їх обмаль у керівництві обласних військових адміністрацій. Хоча жіноче лідерство під час повномасштабного вторгнення показало себе адаптивним, гнучким та здатним знаходити рішення там, де немає алгоритмів.
Повномасштабна війна змінила моделі жіночого лідерства. У перші дні та тижні працювали не лише державні інституції, а й потужні горизонтальні мережі, очолювані жінками. Масштабне дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку свідчить: державні інституції, де жінки реально долучені до управління, показують вищі результати, нижчу корупцію та кращу якість послуг. Тож рівноцінна участь жінок у політиці вже не має викликати питань.
Кожен час має свої виклики та потребує нових рішень у проблемних питаннях. Не лише в контексті поєднання роботи та материнства, а й у питанні рівних прав у політичній сфері, оплаті праці та в боротьбі з дискримінаційним контентом. За дискримінацією часто стоять не заборони, а різне сприйняття окремих речей чоловіками та жінками. Тому важливо, щоб ми вміли правильно дивитися на речі. Якісь традиції мають лишатися, проте гендерні стереотипи в суспільстві мають руйнуватися. Лише законодавчих змін для цього недостатньо.
